Добре, якщо в процесі виховання у Вас виникає безліч питань.
Якщо Ви замислюєтеся над тим, що буде, якщо в певній ситуації
Ви вчините саме так, то це дуже добре. Це означає, що Ви - творчі батьки.
Не комплексуйте! Пам’ятайте, що всі батьки помиляються, тому що
їх ніхто не вчив бути батьками. Важливо свої помилки бачити і не зашкодити
дитині, тому що бути мамою й татом – величезна відповідальність!
МАТИ
Мама настільки важлива для кожного малюка, що навіть не зовсім зрозуміло, про що говорити в першу чергу. Чи то про мамину ніжність або дотики, чи то про мамин голос...
Немовля, що тільки народилося, заспокоюється чуючи мамин голос, реагує на дотики маминих рук і затихає. Ранні дитячі відчуття й враження стають своєрідними «матрицями», на підставі яких людина потім будує свої взаємини з багатьма людьми. І якщо в дитинстві вона недоотримала маминих пестощів сповна, то, швидше за все, на неї очікують труднощі у взаєминах.
Якщо малюк занедужав, то ненька для нього — краще будь-яких ліків. Наприклад, дослідження шведських учених свідчать, що ніжне поглажування по голові «вирівнює» ритм подиху. Дитині стає менш тривожно, і вона засинає.
Якщо ж мама за характером не дуже ласкава, то малюк може страждати від браку тактильних відчуттів, ніжних слів, доброї підтримки і знаходитиме для себе компенсацію. На цьому ґрунті іноді з'являється мастурбація. Але ж дитина всього лише пестить себе сама, як уміє! Якщо така поведінка властива Вашому малюкові, спробуйте не сварити його, а просто звернути увагу на те, чи ласкаві Ви з ним, чи не забуваєте погладити по голові або поплескати по плечу хоч іноді.
Мама для дитини — приклад для наслідування, носій правильних рішень,
добра і мудра.
Якщо в дитини щось не виходить, вона плаче та сердиться, мама може вчасно підтримати і підбадьорити. І малюк, чуючи спокійний та впевнений мамин голос, спробує зробити ще раз. І в нього вийде!
Деякі мами думають, що вони повинні бути тільки м'якими й ніжними зі своїми дітьми. До речі, така поведінка звичайно буває в тих мам, яких у дитинстві виховували досить суворі матері, їхня ж позиція саме і є протилежною: «Не буду кричати на дитину й карати її, тому що пам'ятаю своє дитинство». Звичайно, у жодному разі не можна кричати на дитину, ображати і принижувати її. Але бути суворою іноді все-таки необхідно. Коли малюк балується та не може зупинитися, він відчуває велике полегшення, якщо приходить мама, що спроможна заспокоїти впевнено, спокійно, без зайвих емоцій. Малюк прекрасно розуміє, що знаходиться за Вашою суворістю: «Мама мене любить. Я люблю маму. Не можна порушувати мамині правила». Тому мама, що поводиться з дитиною із розумною суворістю, сприймається ним набагато краще, ніж мама, що дозволяє все.
Оскільки малюк досить довгий час сильно прив'язаний до мами, він дуже переживає розлуку з нею. Бабусі й дідусі, братики та сестрички, навіть тато можуть їхати, і маля відпускає їх легко. А якщо їде мама, то дитина навіть може відмовитися від їжі, перестати спати вдень, погано засинати та прокидатися вночі. Бона може не бавитися улюбленими іграшками, замкнутися. Це відбувається тому, що, по-перше, мамин від'їзд може бути нею сприйнятий як те, що «мама мене кинула». І, по-друге, якщо до цього мама була разом із дитиною щодня, порушується звичний ритм та емоційна наповненість життя маляти. Тому, якщо Ви плануєте на певний час залишити малюка, наприклад, із бабусею та дідусем, для початку залиште його на декілька годин і поспостерігайте за його реакцією. Якщо все нормально, можете спробувати поїхати. Щоб малюк легше переносив розлуку, краще залишати його у звичному середовищі, не відвозити в інший будинок. Перед від'їздом частіше говоріть дитині, що Ви її дуже любите та ніколи не залишите, що Ви незабаром до неї повернетеся.
Як бути гарною мамою?
* Сполучайте ніжність і пестощі з розумною суворістю.
* Говоріть та всіляко демонструйте дитині, що любите її завжди, пустує вона або поводитися добре.
* Частіше гладьте малюка, цілуйте його, беріть на руки.
БАТЬКО
Чомусь багато батьків переконані, що поки дитина мала, не вміє ходити та розмовляти, їй цілком вистачить і мами. Не чоловіча ця справа - змінювати памперси та «агукати». От підросте трішечки тоді, й тато може брати участь у процесі виховання.
Якщо дитина знає ласкавий голос батька, його добре обличчя, запах, сміх, якщо вона звикла до турботливих дотиків батьківських рук, то тато стане для маляти такою ж важливою людиною, як і мама.
А якщо тато постійно відсутній, приходить пізно або сідає біля телевізора, як тільки приходить додому, це означає, що поступово батько буде витиснутий на периферію сімейного життя. У такій родині, дитина буде обожнювати тата здалеку, і вважати себе невартою татових уваги та любові. Холодна зневага батька викликає у дитини непевність у своїх достоїнствах, силі та привабливості.
Як це не дивно, але деякі мами теж підтримують таку оману та прагнуть відсторонити тата від «непотрібних» турбот. Якщо Ви - із таких батьків, то вже зараз добре замисліться над тим, якою виросте Ваша дитина А добре було б із першого моменту появи малюка вдома запросити батька в дитячу кімнату та дати йому можливість колисати, годувати, переодягати. Насправді багато чоловіків просто не впевнені у своїх силах, а зовсім не відмовляються це робити. Любляча мати неодмінно захоче, щоб у дитини був теплий турботливий, добрий тато. Це означає, що їй, напевно, вдасться побороти свої ревнощі, та бажання безроздільно панувати в житті дитини.
Між іншим, для багатьох родин початок взаємин між татом й дитиною був закладений в сімейній пологовій палаті, коли тато допомагав мамі під час пологів, підтримував її добрим словом і разом із нею привітав появу маляти! У таких родинах стосунки «мама - дитина - тато», як правило, складаються дуже гармонійно.
Досвід свідчить, що тільки в дружній парі обоє батьків стабільно відчувають до дитини позитивні почуття: у таких парах батьки прекрасно знають своїх дітей і турбуються про них.
Батько — доросла свідома людина, що напевно впорається зі своєю дитиною. Час від часу мамі найкраще дати татові можливість поспілкуватися з дитиною наодинці, відчути себе гордим батьком.
Так чого ж може навчити тато свою дитину в перші роки життя? Перше та основне — любові. Якщо тато спокійний, розважливий і доброзичливий із мамою, ласкавий із дитиною,— це означає, що своєю поведінкою він доводить дитині перший найважливіший урок пізнання світобудови. Він розшифровується маленькою людиною приблизно так: «Мої батьки добрі та гарні. Вони люблять мене. Світ світлий і надійний».
Чим старшою є дитина, тим складніші її взаємини із батьком, що уособлює силу, мудрість і владу. Якщо батько всі попередні роки був близьким другом дитини, то, швидше за все, і в підлітковому віці дитина прийде до батька за порадою.
Для сина або для дочки тато існує в різних ролях. Для дівчинки дуже важливо, щоб тато не принижував її, ставився до неї з повагою, підкреслював її красу та чарівність. Батько для неї - модель майбутнього обранця.
Батько - модель ідеального чоловіка для сина. Якщо трирічний хлопчик імітує процес паління, це означає, що його тато, швидше за все, запеклий курець. Якщо хлопчик кричить матері: «Заткнися!» - він, можливо, усього лише наслідує тата. Батькові доведеться відмовитися від всіх звичок, які він не хоче прищепити своєму синові.
Чим старшою є дитина, тим складніше їй відчувати до батька не тільки любов, але й повагу. Вимоги дитини стають усе серйознішими: чи вміє тато плавати? Чи багато він заробляє? Чи вірить у Бога? Підростаючи, син буде здійснювати більш свідомі спроби бути схожим па батька: старанно копіюватиме його ходу, манери, стиль одягу. Якщо син ідентифікує себе з батьком, то це означає, що він захоплюється татом і хоче у всьому на нього бути схожим.
Що вміє гарний тато? 
* Відгородити дитину від небезпек.
* Уважно вислухати, бути великодушним, справедливим і чуйним.
* Гаряче уболівати за успіхи дитини.
* Запропонувати корисну пораду,
* Навчити робити правильний вибір.
* Навчити поважати маму.
* Хвалити за гарні вчинки.
* Критикувати за непорядні вчинки.
* Дотримуватися правил, які він прищеплює дитині.
Частіше говоріть дитині, як вона Вам потрібна. Неможливо розпестити маля проявами любові.
Джерело: Н. В. Чуб. Довідник для батьків дошкільників. Психологія дитини від А до Я
