ВУЗ ШАГ

Інтерактивні форми роботи з педагогами

 

           Інтерактивні форми роботи з педагогами

   На сучасному етапі розвитку системи освіти все більше уваги приділяється професійному розвитку й освіті дорослої людини. У сфері управління будь – якою організацією дана проблема є найбільш актуальною. Управлінець в зв’язку зі своїми функціями повинен бути не лише керівником, але і наставником в організації, володіти самими різними формами професійного навчання своїх співробітників. Тільки тоді ми можемо говорити про ефективне управління та розвиток колективу організації, особливо, коли дана організація здійснює педагогічну діяльність.

       Перед вихователем методистом дошкільного закладу стає питання -  як зробити , щоб кожен педагог став  активним, зацікавленим учасником роботи різноманітних форм професійних об’єднань ?   Як позбутися від пасивності окремих педагогів ?  Як перевести їх від репродуктивної діяльності до пошукової?       

 К формуванню вміння рефлектувати в процесі пізнання нового та освоєння

 знайомого матеріалу?  Активізація творчої діяльності педагога можлива

 через нетрадиційні, інтерактивні методи та  форми роботи з педагогами.   

         Саме тому методична робота в дитсадку має бути максимально гнучкою, сприяти підвищенню інноваційного потенціалу педагогів та якості освітнього процесу.

       На початку необхідно  розібратися з самим поняттям . Слово «інтерактив» прийшло до нас  з англійської мови від слова interact, где  inter”- це «взаємний», “act- діяти. Інтерактивний означає спосібність взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу.                                                                                                                                        

        Звідси можливо зробити висновки, що інтерактивне навчання – це, по

 перше, діалогове навчання, в ході якого відбувається взаємодія методиста і вихователя.

 Які основні характеристики « інтерактива» ?

Слідує  визнати, що інтерактивне навчання це спеціальна форма організації                      той чи іншої діяльності . Вона  має на увазі  достатньо конкретну та прогно-              зовану мету. Організувати комфортні вимоги навчання, при яких педагог               відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить             продуктивним та ефективним весь навчальний процес.   

В чому полягає суть інтерактивного навчання?

Процес взаємодії організований таким чином, що практично всі учасники оказуються  втягнуті  в процесс пізнання, обговорення. Вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, розуміють, про що думають.   Сумісна діяльність в даному процесі означає, що кожен учасник вносить свій особистий  індивідуальний внесок , має можливість обмінюватися знаннями, особистими ідеями,  засобами діяльності, почути думку колег. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки , що дає змогу отримати не тільки нові знання по обговорюваній проблемі, але і розвиває саму педагогічну діяльність та переводить її на високі форми кооперації та співробітництво.                                                                                                                                                                        

            Інтерактивна діяльність передбачає організацію  та розвиток діалогового спілкування, яке веде к взаємодії, взаєморозумінню, к  спільному рішенню та прийняття найбільш  загальних , але значимих для кожного учасника задач. Важливо, що під час інтерактивної взаємодії відбувається не тільки накопичення знань, а також формується механізм самореалізації вихователя.

 Виходячи з вищезазначеного, адаптація у практику інтерактивних форм роботи з дорослими сприятиме оптимізації методичної роботи в дошкільному закладі.  

             Тому в нашому закладі у  роботі з педагогами  ми   надаємо перевагу інтерактивним формам методичної роботи, зокрема психолого – педагогічним тренінгам , діловим  іграм , вікторинам,  ігровим  вправам тощо.

            Такі форми роботи інтерактивного спрямування діють змогу:

  •             створити умови для активної пізнавальної діяльності педагога;
  •            підвищити рівень мотивації, активності й творчості;
  •            сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами;
  •            формувати організаторські здібності та навички спілкування;
  •            виробляти вміння приймати нестандартні рішення; аналізувати й   оцінювати свої дії, рівень власної        компетентності;
  •            набагато краще запам’ятовувати матеріал.

 

           Спостерігаючи за проведенням таких форм роботи ми прийшли до висновку,  вони вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. Їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб’єктивні бар’єри в спілкуванні ( побоювання помилитися,  прийняти  неправильне рішення тощо). Вони охоплюють весь потенціал  людини: рівень та обсяг її компетентності ( соціальної, емоційної та інтелектуальної ), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.

          Найчастіше інтерактивні форми ми використовуємо під час проведення педрад, семінарів, семінарів – практикумів. Дуже вдалою формою роботи є психолого – педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги можуть закріпити знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися с колегами.

Групова робота під час тренінгу допомагає змінити неконструктивне ставлення до колег на ефективну модель співробітництва.

На завершення треба зауважити, що використання інтерактивних методів навчання накладає вето на позицію "я вчитель (тобто я вище), а ви учні (тобто ви нижче)". Поділ на касти залишився в минулому, а сьогодні нами керує взаємонавчання - учителя в учнів, учнів у вчителя. Адже рівень кваліфікованості педагога залежить від рівня освіченості його учнів. Сучасна педагогіка оцінює своїх освітян виключно за такими параметрами, незважаючи на стаж і статок.

Я вважаю, що створення технологічного забезпечення методичної роботи з метою її оптимізації, дозволяє вивчити можливість інших пропозицій. Перспективним, на мій погляд, є впровадження в організацію методичної роботи з вихователями диференційованого підходу для стимулювання педагогів до неперервного особистісно – професійного розвитку

 

              Чому я кажу «так» інтерактивним методам?

 

               Висока мотивація!Міцність знань!

               Творчість і фіназія! Комунікабельність!

                Активна життєва позиція! Командний дух!

               Цінність індивідуальності! Свобода самовираження!

               Акцент на діяльність! Взаємоповага!

               Демократичність!

 

Інтерактивність у навчанні легко пояснити такою словесною конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:

 

Те, що я чую, я забуваю;

Те, що я бачу й чую, - я трохи пам'ятаю;

Те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти;

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю навичок;

Коли я передаю знання іншим - стаю майстром.

                      

 

 

 

 

 

                         Стисла    характеристика       інтерактивних методів

 

    Методичний міст – різновид дискусії. Проводиться з метою формування практичних навичок. Темою, як правило, обирається одна з проблем розвитку, навчання і виховання дітей. Під час проведення методичного мосту вихователі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Роль ведучого виконує методист або завідувач дитсадка.

    Проблемний стіл сприяє розвитку у вихователів прагнення до самоосвіти ,розширення й поглиблення знань. Заздалегідь готуються питання для обговорення, список рекомендованої літератури, комплектуються творчі мікрогрупи, створюється прес- центр, який після закінчення підбиває підсумки, пропонує рекомендації й випускає методичний бюлетень «Досвід. Проблеми. Пропозиції».

    Методичні посиденьки  - форма методичної роботи, що допомагає створити сприятливий психологічний клімат в колективі педагогів. Пропонуються питання для обговорення, тема оголошується заздалегідь, щоб усі мали можливості підготуватися. Активне обговорення проблеми найчастіше відбувається в невимушеній  атмосфері за чашкою кави.

    Методичний ринг проводиться так. Два опоненти заздалегідь  готуються до обговорення двох питань. Кожний опонент має групу підтримки. Група аналізу ( журі) оцінює рівень захисту кожного погляду на певне питання, потім усі разом підбивають «підсумки». Щоб зняти психологічну напругу, слід заздалегідь продумати, чим заповнити паузу ( педагогічні ситуації, ігрові завдання).

       До цієї ж форми роботи можна віднести і «Брейн – ринг», «Що? Де?,Коли?», «Щасливий випадок», « Слабкий ланцюжок» тощо. Такі заходи проводяться за традиційним сценарієм.

    Методичний фестиваль використовується з метою обміну досвідом роботи, запровадження у практичну діяльність нових педагогічних ідей і методичних знахідок. На фестивалі відбувається ознайомлення з кращим педагогічним досвідом, з нестандартними ідеями, методиками, які виходять за межі традицій і загальноприйнятих стереотипів.

    Педагогічні турніри. Розпочинати підготовку до проведення цієї форми методичної роботи потрібно за місяць . Обираються ведучий та журі. Вихователям повідомляють домашнє завдання. Потім обирають капітанів та опрацьовують літературу з теми турніру, обмірковують виконання домашнього завдання. Окрім того, передбачається низка запитань, ситуації, завдань, невідомих команд, які треба буде розв’язати в ході турніру ( на відміну від КВК, що проводяться за традиційним сценарієм.

    Диспути  - усний науковий спір, обговорення якогось питання публічно, перед аудиторією. Як інтерактивна форма роботи це можуть бути зіткнення ідей, думок, точок зору, дебати після доповіді. Як правило, опоненти визначаються заздалегідь.

    Дискусія – колективне обговорення якогось складного питання. Заздалегідь готується література відповідно до теми, оформлюється приміщення, учасники ознайомлюються з темою. Під час підготовки можуть бути створені творчі групи, які пропонують свою програму, позицію. Наприкінці дискусії формується єдине колективне розв’язання проблеми або рекомендації.

         Питань має бути  не більш п’яти. Щоб вичерпати найголовнішу проблему дискусії, формулювати її слід так, щоб була можливість висловити різні погляди на неї. При цьому дуже важлива роль ведучого: він повинен уміти ясно й чітко обґрунтувати вибір теми, що обговорюється, зацікавити аудиторію, примусити її думати.

    Мозковий штурм – це процедура групового креативного мислення, а точніше засіб отримання від групи осіб великої кількості ідей. Це швидкий, рішучий наступ у грі, мета якого – групове розв’язання проблем. Першочерговим завданням групи є пошук нових альтернативних варіантів розв’язання проблемних ситуацій. Його використовують під час колективного планування певної діяльності чи заходу, для накопичення ідей, пошуку рішень, виявлення знань або асоціацій учасників із заданого питання.

    «Круглий стіл» визнаний науковцями як одна з ефективних інтерактивних форм навчання дорослих. Розрізняють міждисциплінарний « круглий стіл» та навчальні зустрічі за «круглим столом». Під час першого на обговорення виноситься тема, яку треба розглянути різнобічно: з погляду психології, педагогіки, лінговидактики тощо.

  У такому засіданні беруть участь різні фахівці. Слухачам заздалегідь пропонують тему повідомлень, що їх коментуватимуть запрошені фахівці: передбачається активна участь педагогів в обговоренні проблеми. На навчальні зустрічі за «круглим столом» виноситься тема , яка хвилює слухачів або яку слід розглянути ґрунтовніше. Запитання до запрошених формулюється заздалегідь. Обговорення, як правило, йде без активної участі слухачів.

    Семінар – найпоширеніша форма підвищення кваліфікації педагогів. Мета – вдосконалення теоретичної та практичної підготовки вихователів відповідно до сучасних наукових досягнень у галузі дошкільної педагогіки й дитячої психології.

    Семінар – практикум вид заняття, мета якого полягає в забезпеченні можливості практичного використання теоретичний знань. Він передбачає інтенсивну самостійну практичну роботу учасників і ведучого за визначеною темою. У процесі проведення семінару – практикуму відбувається безпосередній обмін досвідом, розглядаються варіанти розв’язання тих чи інших проблем.

    Ділова гра – метод імітації прийняття рішень у різних педагогічних ситуаціях, умовне відтворення організаційної ситуації в ігровій формі. Суть гри полягає в тому, що учасники гри продукують свої ідеї відносно заданої проблеми, потім разом аналізують їх до того моменту, коли певне рішення задовольнить усіх або більшість гравців. Ділова гра,як і всі інші методи підвищення кваліфікаційного рівня педагогічного персоналу, максимально ефективна лише тоді, якщо її використання продумане й обґрунтоване.

   Ділова гра навчає учасників демократичності й відповідальності. Під час її проведення можна створити такі умови, за яких кожен із учасників отримує можливість максимально розкрити свій потенціал.  Колектив же в цілому отримує не просто кваліфікованих працівників, а колективний інтелект, який працює на розв’язання спільних завдань.

    Тренінг – форма методичної роботи, спрямована на здобуття знань, умінь, навичок, корекцію установок для успішного розв’язання навчально – виховних завдань. Під час тренінгу вдосконалюються вміння виступати перед аудиторією, вести ділову розмову, правильно поводитись у конфліктних ситуаціях.

    Педагогічний аукціон спрямований на активний обмін новими ідеями, думками, педагогічними знахідками: їх захист або пропаганду. На аукціоні доцільно презентувати ідею чи проблему, що найбільше хвилює педагогів і щодо якої існує багато різних думок.

    Банк ідей – колективне проектування нових ідей для розв’язання практичних проблем, які не можна розв’язати в традиційний спосіб.

    Бюро педагогічних знахідок покликане дати вихователям інформацію про кращі здобутки педагогів у галузі освіти.

    Вікторина – пізнавальна гра, що складається із питань  та відповідей. Підвищує загальноосвітній рівень вихователів.

    Синтез думок – пошук і виявлення оригінальних рішень з теоретичних та практичних питань.

    КВК проводиться з метою виявлення та збагачення знань педагогів з окремих педагогічних проблем.

    Клуб «Що? Де? Коли?» має на меті розширення знань з будь – якої педагогічної проблеми і формування навичок усного виступу.

    Школа передового досвіду створюється за наявності в педагогічному колективі одного чи кількох вихователів – майстрів педагогічної праці, носіїв передового педагогічного досвіду, нових технологій педагогіки. Ефективна робота таких шкіл, коли в кожній з них навчається 3 -5 педагогів, які потребують методичної допомоги.