ВУЗ ШАГ

Пізнавальний розвиток дитини

Пізнавальний розвиток дітей - один з важливих напрямків в роботі з дітьми дошкільного віку.
Будь-яка нормальна дитина з'являється на світ з природженою пізнавальною спрямованістю, що допомагає їй адаптуватися до нових умов своєї життєдіяльності. Поступово пізнавальна спрямованість переростає в пізнавальну активність - стан внутрішньої готовності до пізнавальної діяльності, що виявляється у дітей у пошукових діях, спрямованих на отримання нових вражень про навколишній світ. З ростом і розвитком дитини її пізнавальна активність все більше починає тяжіти до пізнавальної діяльності. Розвинена пізнавальна діяльність властива дорослим людям.

 У період дошкільного дитинства завдяки пізнавальній активності дитини відбувається зародження уявлень про оточуючий світ. Ці уявлення формуються в процесі розвитку пізнавальної сфери, яка складається з 3 - х компонентів:
1. пізнавальні процеси (сприйняття, увага, пам'ять, уявлення, мислення);
2. інформація (досвід і досягнення, накопичені людством на шляху пізнання світу);
3. ставлення до світу (емоційна реакція на окремі об’єкти , предмети, явища і події нашого світу).

Всі компоненти пізнавальної сфери тісно пов'язані між собою.
Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку  передбачає роботу педагогів за усіма трьома компонентами пізнавальної сфери. Однак слід пам'ятати, що процес пізнання маленької людини відрізняється від процесу пізнання дорослого. Дорослі пізнають світ розумом, а маленькі діти емоціями. Для дорослих людей інформація первинна, а їхнє ставлення вторинне. А у дітей все навпаки: ставлення первинне, інформація вторинна.

Яким має бути це ставлення?
- Пізнавальним - світ дивовижний, сповнений таємниць і загадок, я хочу їх дізнатися і розгадати;
- Дбайливим - світ крихкий і ніжний, йому не можна шкодити, я хочу захистити мій світ;
- Творчим - світ такий прекрасний, я хочу зберегти і примножити цю красу.

Приступаючи до планування пізнавального розвитку дітей, ми повинні враховувати вікові особливості дітей, а в процесі роботи характерні закономірності пізнавального розвитку дітей.

 

Основою світосприйняття трирічної дитини є предметний зміст дійсності, його світ - окремі, конкретні, реальні предмети, об'єкти, явища. Дитина пізнає світ за принципом: що бачу, з чим дію, те і пізнаю. Він дивиться на предмети як би з різних сторін, його цікавлять їхні зовнішні (Що? Хто? Який?) і внутрішні характеристики (Для чого? Як?). Але самостійно осягати приховані характеристики предметів трирічна дитина не може (тому що в його арсеналі один спосіб пізнання: бачу - дію), йому необхідна допомога дорослих.
  Діти другої молодшої групи починають встановлювати перші зв'язки і залежності (співвідношення зовнішніх і внутрішніх характеристик предмета), усвідомлювати роль і значення предметів у житті людини.

    У другій молодшій групі як мінімум один раз на місяць проводяться екскурсії (по дитячому саду), знайомлять дітей з будовою власного тіла, акваріумом та його мешканцями, предметами (іграшки, меблі), птахами, кімнатними рослинами.
Діти люблять подарунки, в першій молодшій групі в основному це були подарунки вихователів, тепер - це подарунки осені, зими, весни (осінь - красиві листя, ягоди горобини, насіння рослин, замальовки осіннього дощу і т. п., зима - сніжинки, голі дерева і зелені ялинки, замальовки дитячих зимових забав і т. д., весна - ласкаве сонечко, перше листя і квіти і т. д.).

    Всі співробітники дитячого саду своїм власним прикладом повинні показувати уважне ставлення один до одного, до дітей, до предметів, природи. Вводиться традиція "виправляємо - допомагаємо (хтось засмутився - втішаємо, щось зламалося - ремонтуємо, щось потрібно - робимо).
    Необхідно пам'ятати, що пізнавальний розвиток неможливо здійснювати тільки на заняттях, колосальне значення у розвитку пізнавальної активності дітей мають правильно сплановані та проведені заходи в повсякденному житті: колективні та індивідуальні бесіди, спостереження,  догляд за кімнатними рослинами.

 

              У чотири роки в розвитку дитини відбуваються великі зміни, які викликані: фізіологічними змінами в корі головного мозку, удосконаленням психічних процесів, високим ступенем оволодіння мовою, накопиченням певного запасу уявлень про найближче оточення. Тому пізнавальний розвиток дитини переходить на інший, більш високий і якісно відмінний від попереднього рівень.
        Дитина 4 - х років отримує можливість правильно  сприймати і розуміти інформацію, передану йому за допомогою слова. Подібні зміни в пізнавальному розвитку дитини дозволяють їй переходити межі найближчого оточення. Дитина вступила на шлях великих знань і відкриттів, але її треба підготувати  до сприйняття інформації на словесному рівні.
 
Тут виділяється два етапи:
1 етап - педагог розповідає про будь який цікавий об'єкт або явище;
2 етап - педагог показує дітям об'єкт або явище з одночасною повторною розповіддю про нього.

 

               Інформацію, отриману на першому етапі, можна підтвердити екскурсією.
З'являється у дітей 4-х років новий спосіб пізнання - сприйняття відомостей на рівні слів - дозволяє їм осягати і засвоювати різноманітні знання про наш світ. Інформація, яку ви пропонуєте дітям, може бути найрізноманітнішою, ви маєте право відбирати її самостійно, але необхідно враховувати деякі умови:
- Запропонована дітям інформація повинна ґрунтуватися на їхньому досвіді і наявних уявленнях про навколишній світ;
- Дітям пропонувати тільки ту інформацію, про яку ви самі маєте глибокі й різнобічні знання;
- Віддавати перевагу тій  інформації, яка цікава вам самим, викликає у вас позитивні емоції;
- Розповідати в першу чергу про тих представників природи, які живуть в безпосередній близькості від нас.

 

У середній групі якомога частіше повинні пропонуватися дітям пізнавальні казки та оповідання з досвіду вихователя. Пізнавальні казки є в хрестоматіях для дошкільнят, авторських книгах. Зі свого досвіду можна розповісти про цікавий епізод, який ви спостерігали по дорозі в дитячий садок, в магазині, в лісі, про ті місця, де бували, це можуть бути спогади зі свого дитинства і т. д.
     У середній групі вводиться і закріплюється поняття "послідовність", показується необхідність і важливість дотримання послідовності в житті.
Як і в 2 молодшій групі проводяться екскурсії, але робиться це цілеспрямовано (знайомство з різною трудовою діяльністю). З цією ж метою проводяться зустрічі з цікавими людьми.
Дітей знайомлять не тільки з предметами, а й з властивостями і якостями різних рукотворних матеріалів (папір, тканина, скло і т. д.). Цьому сприяє створення колажів і макетів ("Ліс", "Вулиця", "Ріка", "Озеро" і т. п.).

 

Робота над ними включає 3 етапи:
1 етап - відтворення загального вигляду земної поверхні конкретного місця (грунт, гори, вода, сніг, лід ...) + деякі важливі  зв'язки і залежності (низькі температури, лід і сніг);
2 етап - заселяємо відтворений ландшафт характерними представниками флори і фауни + деякі істотні зв'язки і залежності;
3 етап - включаємо в дану систему людину  і визначаємо її взаємини з навколишнім середовищем.

 

У середній групі нова традиція "Наші славні справи" - обговорення позитивних справ по відношенню до людей, природи, планування хороших справ, створення альбому, де записуються, замальовувати добрі справи.
У цьому віці формуються виборчі інтереси дітей, тому відкривається виставка "Моя колекція", в якій беруть участь співробітники д / с, батьки і діти, а в групі створюються умови для роботи дітей з колекціями, зібраними за власними інтересами: фантики, вкладиші, календарі, ґудзики і т. п.

 

Діти  5 років мають значний інформаційний багаж, який необхідно постійно поповнювати. У них спостерігається прагнення розширити  горизонти дійсності, бажання вникнути в існуючі в світі зв'язки і відносини, інтерес до нових джерел інформації, потреба утвердитися у своєму ставленні до навколишнього світу.

 

Засоби і способи пізнання світу:
- Через дії, через власний практичний досвід;
- За допомогою слова, тобто через розповіді дорослих;
- Завдяки книгам і телепередачам з пізнавальним змістом.
У старшій групі одна з основних задач педагогів полягає в організації предметно-розвиваючого середовища для пізнавального розвитку. Деякі предмети вже чекають дітей на початку навчального року, інші з'являються поступово в процесі знайомства з ними.

Як же організувати предметно – розвивальне середовище для дітей старшої групи?
Рівень психічного та інтелектуального розвитку дітей п'яти років дозволяє їм приступити до первинного елементарного розуміння таких понять, як "знак", "символ", "знакові системи", "час". Ці поняття починають вводиться з ознайомлення дітей з картами, глобусом, різними символами і знаками, продовжується створенням портретів місяців, символів групи, кожної дитини, місяця, макетів "Вулиці, по яким ми ходимо", кліматичних зон, певного континенту з різними ландшафтами і зонами ("Дивне місце на землі ").
Дуже серйозна тема "час", так як це складне поняття, якому до цих пір немає визначення. Діти у старшій групі навчаються фіксувати час по годинах, різними календарями, разом з вихователем роблять календар життя групи, вивчають минуле на прикладі динозаврів.

 

В арсенал педагогічного керівництва пізнавальною  активністю дітей входять:
- Бесіди з дітьми на пізнавальні теми;
- Розбір, обговорення проблемних ситуацій , оповідань, загадок;
- Перегляд, обговорення картинок, діафільмів, відеофільмів, телепередач;
- Своєчасні, грамотні відповіді дорослих на дитячі питання пізнавального характеру.
І обов'язково наявність в групі "Полички розумних книг".

В 6 років у дітей накопичено багато відомостей про оточуючий світ. Дорослі повинні направити процес пізнання на змістовне впорядкування інформації, встановлення осмислених взаємозв'язків (причинно-наслідкових) нашого світу, подальше формування позитивного ставлення до світу.
Змістовне упорядкування - це диференціація накопичених і одержуваних відомостей про світ по пізнавальним блокам, кожен з яких орієнтований на якусь галузь знань (історична, географічна, природнича та ін.)