група "Гномик"

Валеологічне виховання дітей дошкільного віку як фактор формування здорового способу життя

 

           В останні роки питання охорони та зміцнення здоров'я та пропаганди здорового способу життя стали особливо актуальними. З раннього віку педагоги розвивають у дітей рухову і пізнавальну активність, привчають їх думати і піклуватися про своє здоров'я, виховують у дітях усвідомлене ставлення до нього. Валеологічне виховання дошкільників виходить на перші позиції за ступенем значущості; збереження фізичного здоров'я та психологічного благополуччя дітей є одним з основних напрямків педагогічної діяльності вихователів у ДНЗ. Безсумнівно, чим раніше почне проявлятися турбота про здоров'я дитини, про формування у неї навичок здорового способу життя, тим більш соціально інтегровану і працездатну людину отримає суспільство.

          У дошкільному дитинстві в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу формується здоров'я, життєдіяльність та інші якості, необхідні для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Правильно організована виховно-освітня робота в ДНЗ нерідко більшою мірою, ніж медично-гігієнічні заходи, забезпечує повноцінне здоров'я, попереджає розвиток захворювань дитини на ранніх стадіях. Успіх виховання здорової дитини забезпечується наступними обов'язковими умовами:

1) готовністю педагога до здійснення валеологічної освіти дітей;

2) особистісно-орієнтованою взаємодією дорослого і дитини;

3) активною участю батьків у виховному процесі.

       Добре усвідомлюючи цю проблему, необхідно формувати нову стратегію сучасного дошкільного навчального закладу, в якому здоров'я розглядається як необхідний компонент освіти. Важливим педагогічним завданням повинно бути виховання валеологічної грамотності дитини. Тому до процесу валеологічного виховання в ДНЗ доцільно включити:

   1. Навчання дітей засобам і методам оцінки свого фізичного стану і використання функціональних можливостей організму і природних засобів оздоровлення для підтримки свого здоров'я (точковий масаж; ручний масаж обличчя, долонь, вушної раковини; безконтактний масаж; тренінги на розслаблення м'язової напруги, психогімнастика, самотерапія, гімнастика для очей тощо).

   2. Формування навичок саморегуляції поведінки (соціально-поведінкові тренінги, тренінги емоцій, аутотренінги).

   3. Валеологічна оцінка та динамічний контроль рівня соматичного здоров'я дітей та організація роботи з оздоровлення через систему занять (живопис за допомогою зубів, рук, ніг з наступним заспокійливим масажем; включення до занять валеологічних пісень, оздоровчих ігор, переглядів відеозаписів, мультфільмів).

   4. Робота з батьками з метою створення сприятливих умов для оздоровлення в сім'ї (широка пропаганда здорового способу життя, виховання валеологічної культури батьків; складання кодексу здоров'я; ділові ігри, тестування, анкетування).

   Валеологічне виховання дошкільників засноване на наступних підходах та принципах:

   1. Системний підхід: виховання здійснюється не ізольовано, а у зв'язку з моральним, естетичним, психофізичним формуванням рівня розвитку дитини. Неможливо зберегти тіло здоровим, якщо не вдосконалювати емоційно-вольову сферу, не працювати з душею і моральністю. Успішне вирішення завдань валеологічного виховання можливе тільки при об'єднанні зусиль дошкільного закладу і батьків.

   2. Діяльнісний підхід. Нетрадиційний підхід до оздоровчо-профілактичної роботи з дітьми дошкільного віку має величезний навчально-виховний потенціал. Це дуже важливо у вихованні здорового покоління.

   3. Принцип «Не нашкодь» (передбачає використанні в валеологічній роботі тільки безпечних прийомів оздоровлення).

   4. Принцип гуманізму. У валеологічному вихованні визнається самоцінність особистості дитини. Моральними орієнтирами виховання є загальнолюдські цінності.

   5. Принцип альтруїзму. Передбачає потребу ділитися засвоєними цінностями валеологічної культури: «Навчився сам - навчи друга».

          Однією з важливих форм фізичного та валеологічного виховання дітей з ослабленим здоров'ям є навчання правильному диханню. Порушення функцій дихання перешкоджає нормальному насиченню крові киснем, призводить до порушення обміну речовин. Тому для вихованців ДНЗ потрібно поставити мету: дослідити повітря, дізнатися про нього якомога більше цікавого і корисного, навчитися грати в різні ігри з повітрям. У результаті проведення дослідів та експериментів діти дізнаються, що повітря буває різним - чистим, забрудненим, у вигляді вдиху і видиху тощо.

          Особливий акцент слід зробити на розвитку уміння дітей правильно дихати: чергувати носове і ротове дихання, на вулиці і під час активної діяльності дихати носом. У рамках цієї роботи доречно включити у спільну діяльність психогімнастику та психологічні етюди, які дозволяють дітям в ігровій формі вчитися керувати своїми емоціями, знімати втому, долати боязкість і замкнутість.

        Важливу роль у зміцненні здоров'я відіграє позитивне ставлення людини до процесу оздоровлення чи лікування. Різного роду загартовуючі і профілактичні заходи, що проводяться з дошкільнятами в цікавій ігровій формі, з використанням віршованих текстів, дозволяють зацікавити дітей, пояснювати їм значення того чи іншого заходу в доступній формі, проводити ці заходи без примусу і повчань. Точковий ігровий масаж вушних раковин, рук, обличчя, що проводиться з дошкільнятами протягом дня, сприяє підвищенню опірності організму до захворювань; дихальні вправи  дозволяють дітям покращити настрій, доступно пояснити їм значення насичення легенів киснем, прищеплюють дошкільнятам відчуття відповідальності за своє здоров'я.

          Іншим важливим аспектом є щоденне проведення з дошкільниками різних видів гімнастики – ранкової, коригуючої (для профілактики порушення постави і плоскостопості), для профілактики зорової стомлюваності, дихальної, артикуляційної тощо. При проведенні занять з гімнастики обов’язково слід враховувати індивідуально-особистісні особливості вихованців, необхідність створення позитивного емоційного фону.

       У процесі планування навчально-ігрових занять слід звернути увагу на комплексний та інтегрований зміст таких занять, включати до них різні проблемні та ігрові навчальні ситуації, які дозволяють дітям усвідомити значимість правильного ставлення до здоров'я. Ігрова організація дітей допомагає легко увійти до запропонованої ситуації, викликає у дітей великий інтерес і активізує їх пізнавальну діяльність. Для розвитку пізнавального інтересу та мовленнєвих умінь дошкільників слід продумано обирати матеріал для бесід про здоров'я («Хто з загартуванням дружить - ніколи не тужить», «Наші вірні друзі»), використовувати елементи технології ТРВЗ («Добре - погано»). Ці пізнавальні бесіди сприяють формуванню корисних звичок і правил поведінки у дошкільнят, розвивають зв'язне мовлення і логічне мислення, активізують психічні процеси - пам'ять, увагу.

         Найбільш ефективними методами такої педагогічної діяльності є ігрові, оскільки саме в грі відбувається швидке засвоєння дитиною певного роду досвіду, знань і умінь, розвивається допитливість і самостійність у пізнавальній діяльності, діти включаються до цікавого діалогу, тобто активізується їх мовленнєвий розвиток. Для старших дошкільників корисно проводити різні за виглядом і змістом гри: дидактичні («Будиночки для вітамінів», «Небезпечно чи безпечно?», «Обери пару»), ігри з елементами експериментування («Для чого потрібна мова?», «Наше серце», «Скільки вух у малюків?», «Як спіймати повітря?»), сюжетно-рольові ігри («Швидка допомога»,«Аптека»), рухливі («Весела естафета»,« Йдемо в похід»).

          Дозвільні заходи, які проводяться із дошкільнятами на валеологічній теми («Уроки доброго лікаря», «Що ми знаємо про своє здоров'я?», «Незнайко в гостях у дітей», «Для чого нам світлофор?»), допомагають вихованцям в захоплюючій формі закріпити отримані раніше знання, отримати радість від спільного пізнавального спілкування.

          Взаємодія з батьками вихованців передбачає системну і планомірну роботу з педагогічної освіти батьків і розвитку сімейної культури здоров'я. Спілкування з батьками дошкільнят будується з урахуванням особливостей кожної сім'ї, досвіду і традицій сімейного виховання. Спільно з батьками може бути обладнаний фізкультурний куточок з нестандартним обладнанням для фізкультурних занять; оформлений куточок здоров'я з наочним матеріалом з формування навичок здорового способу життя.