ВУЗ ШАГ

група "Антошка"

                         


 
  
 
  
 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття зв’язного мовлення і розвиток мовних функцій

 

       

Однією з невід’ємних складових навчально-виховного процесу в дитячому дошкільному закладі є навчання дітей мовлення. Не треба нікому довго пояснювати , яким важливим для людини є дар слова. Слово відтворює світ всередині самої людини. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти цим даром. Щоб дитина прийшла до школи з добре розвиненим мовленням , треба з нею якомога частіше грати в те, що сприяє розвитку мовлення, мислення,фантазії. 

          Завдання розвитку зв’язного мовлення посідають центральне місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному освітньому закладі. Навчання зв’язному мовленню одночасно є і метою і засобом практичного опанування мовою. Воно має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, позитивно впливає на формування її важливих особистісних якостей таких , як комунікабельність, доброзичливість,ініціативність, креативність, компетентність. За допомогою добре розвиненого зв’язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити , легко встановлює контакт із оточуючими, ініціює власні ідеї. Бере участь у різних видах дитячої творчості.

           В опануванні мовленням дитина йде від частини до цілого: від слова до поєднання двох-трьох слів, далі до простої фрази, а пізніше до простих речень. Наслідком стає зв’язне мовлення, що складається з низки розгорнутих речень. Зв’язним називають таке мовлення, яке може бути зрозумілим на основі його власного предметного змісту.

         У створенні зв’язного мовленнєвого продукту науковці відокремлюють діяльнісний та особистісний компоненти.

          Перший – пов’язується з процесами народження і сприймання інформації, регуляції та контролю власної мовленнєвої діяльності. Другий – з тим, що в мовленні особа виявляє свою індивідуальність – характер, темперамент,рівень загальної культури.

         Наслідком зв’язного мовлення є текст – словесно виражений продукт мовленнєво-розумової діяльності людини, якому властива завершеність, структурна цілісність, визначена цілеспрямованість та прагматична настанова.

          Перед нами,вихователями дитячого садка стоїть завдання навчити дитину користуватись усною мовою як засобом спілкування, знаряддям мислення. Розвиваючи мову і усне мовлення ми  працюємо над удосконаленням звукової культури мови дітей. Учимо їх правильно вимовляти звуки і слова; правильно користуватися силою голосу залежно від умов ( на заняттях говорити голосно, щоб всім було чути, в грі з товаришем – тихо, щоб не заважати іншим); правильно ставити наголос, змінювати інтонацію; розвиваємо нормальний темп мови; вчимо користуватись диханням.

          Постійно працюємо над словником дітей, збагачуючи його новими словами; уточнюємо значення тих слів, які є в словнику дітей, але за ними не стоять точні і широкі уявлення; активізуємо словник — учимо користуватись в безпосередньому живому спілкуванні всіма словами всього словникового запасу, тобто працюємо над переведенням слів з пасивного в активний словник.

        Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вчимо дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Стежимо за тим, щоб діти висловлювали свої думки закінченими простими і поширеними реченнями. Розвиваючи зв’язне мовлення , розвиваємо його діалогічну і монологічну форму. Вчимо дитину правильно відповідати на запитання, залежно від характеру їх – коротко або розгорнуто, чітко формулювати запитання, логічно, послідовно, граматично правильно побудованими реченнями розповідати про свої враження , про те,що бачив чи чув, складати коротеньку розповідь так, щоб вона була зрозумілою для всіх.

       У лінгводидактиці ствердився діяльнісний підхід до мовлення. Мовлення розглядається як мовленнєва діяльність, у якій у процесі спілкування використовуються мовні засоби. Навчально-мовленнєва діяльність проходить у вигляді занять, уході яких вихователь використовує й інші види діяльності. Діяльнісний підхід до мовлення сприяє підвищенню ефективності розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови, дає змогу чіткіше спрямувати роботу на формування мовленнєвих умінь і навичок, виступає « показником засвоєння мови». У своїй роботі ми дотримуємось таких принципів:

        1. Принципи забезпечення максимальної мовленнєвої активності дітей у процесі діяльності та на заняттях. Це досягається під час занять з невеличкими групками дітей, створюючи можливість для активного говоріння кожній дитині.

·        Емоційна насиченість заняття забезпечується використанням сюрпризних моментів, ігрових прийомів, різних ігор, віршів, малих фольклорних жанрів, активної діяльності дітей.

·        Національна спрямованість розвитку мовлення і навчання рідної мови. Спілкування з дитиною рідною мовою з перших років життя повинно відбуватися в царині кращих зразків українського фольклору: забавлянки, потішки, пісні, ігри-забави, жарти. Впродовж дошкільного віку дітей знайомлять з національними іграшками, посудом, одягом, символами та оберегами. Дитяче мовлення набуває окраси національного колориту.

    2. Принцип оцінки виразності мовлення – це розуміння внутрішнього світу людини, втіленого в мові , вміння висловлювати свої емоції, почуття, оцінювальні судження.

   3. Принцип розвитку чуття мови. За допомогою мовленнєвого зразка вихователь розвиває у дітей у процесі мовленнєвої діяльності лексичне, фонетичне, граматичне, орфоепічне та стилістичне чуття.

4. Прискорення темпів розвитку мовлення і збагачення мови ( або принцип мовної наступності). Полягає у поступовому ускладненні змісту , методів і прийомів навчання від групи до групи.

       Ці принципи стосуються всіх мовних розділів і використовуються у взаємозв’язку .

       У дитячому садку здійснюються дві форми роботи з навчання дітей зв’язного мовлення: навчання під час занять і розвиток зв’язного мовлення дітей у повсякденному житті. Заняття з рідної мови мають свою особливість. Такі заняття спираються на спільну роботу всього колективу. У дитячому садку робота над розвитком мислення і активного словника тісно пов’язана з навчанням дітей зв’язної мови. Для того , щоб дитина могла розповідати, вона повинна мати запас вражень і відповідних слів. Не можна відокремлювати ознайомлення дітей з навколишнім світом від навчання рідної мови, виконувати ці завдання треба одночасно. Дитина повинна говорити,розповідати про те, що вона бачила переживала. Здійснюючи розвиток мови дітей дошкільників ми розвиваємо усну мову дитини, навчаємо  її користуватись рідною мовою в спілкуванні з людьми .

Правила,

яких потрібно дотримуватися батькам

під час спілкування з дітьми

 

  •  Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова    дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.
  •  Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.
  • Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте.
  • Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.
  • Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.
  • Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.
  • Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.
  • Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
  • Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.
  • Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.
  • Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення,малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.

Опанування дітьми дошкільного віку правильного мовлення створить надійне підґрунтя для їхнього успішного шкільного навчання.